Триєдина Мета Уроку – це наперед запрограмований вчителем результат, який повинен бути отриманий вчителем і учнями в кінці уроку.ТМУ – це складна мета, що вбирає в себе три аспекти: навчальний, виховний та розвивальний. В меті уроку сформульований той ключовий момент, до якого повинні прямувати вчителі і учні, і якщо вона визначена неточно або вчитель погано представляє собі шлях та засоби її досягнення, то про ефективність уроку можна й не казати.ТМУ – основа діяльності на уроці не тільки вчителя, але й учнів, вона дає направлення, та слугує деяким механізмом уроку. Вона визначає характер взаємовідносин вчителя й учнів на уроці, а реалізується не тільки в діяльності вчителя, але й в діяльності учнів, і досягається тільки в тому випадку, коли до неї прагнуть обидві сторони. ТМУ – носить загальний характер.
Навчальна мета.
Це основний аспект. Він складається з наступних вимог: вчити і навчити кожного учня самостійно здобувати знання. Вчити інших означає показати їм, що вони повинні робити, щоб навчитися тому, чому їх навчають!Виконувати головні вимоги до оволодіння знаннями: повноту, глибину, обізнаність, систематичність, системність, гнучкість, оперативність, витривалість.Формувати навички – точно, безпомилково виконувати дії, доведені в результаті багаторазового повторення до автоматизму.Формувати вміння співставляти знання та навички, які забезпечують успішне виконання діяльності.Формувати те, що учень повинен пізнати, навчитися в результаті роботи на уроці.Необхідно при плануванні навчальної мети уроку вказати, якого рівня якості знань, вмінь, навичок повинні досягнути учні на даному уроці: репродуктивного, конструктивного або творчого.
Розвивальна мета.
Є найбільш складним для вчителя аспектом. Чим це пояснюється? Перша проблема з якою зустрічається вчитель полягає в тому, що нерідко ми намагаємося формувати новий розвиваючий аспект мети до кожного уроку, забуваючи про те, що розвиток дитини йде не так швидко, як навчальний процес і що процес самостійного розвитку дуже відносний. Тобто процес розвитку є результатом правильно організованого навчання і виховання. Звідси слідує, що один й той самий розвиваючий аспект мети уроку може бути сформульований як триєдина мета для декількох уроків, а іноді для уроків цілої теми.
Розвиваючий аспект складається з декількох блоків.
А) Розвиток мовлення:
Збагачення та розширення словникового запасу; збільшення комунікативних властивостей мови; опанування учнями художніх образів, яскравими виразами мови. Мовний розвиток – це показник інтелектуального розвитку та загального розвитку учня.
Б) Розвиток мислення.
Дуже часто в якості розвиваючого аспекту ТМУ ставиться задача вчити учнів мислити. Це, дійсно, прогресивна тенденція: знання можна забути, а вміння назавжди залишається з людиною. Однак в такому вигляді мета не буде досягнута, тому що вона є загальною (дуже великою та всеохоплюючою), її необхідно планувати досить точно, відкидаючи всі другорядні напрямки.
В) Розвиток сенсорної сфери.
Тут мова йде про орієнтування в просторі та часі, точності, відтінків мовлення.
Г) Розвиток рухової сфери.
Такий розвиток передбачає: володіння моторикою м'язів, розвивати рухові навички, та інше...
Виховна мета.
Урок має всі можливості на встановлення багатьох якостей учнів. Виховний аспект повинен передбачати використання змісту навчального матеріалу, методів навчання, форм організації пізнавальної діяльності в їх взаємодії для здійснення формування і розвитку трудових, естетичних, патріотичних, екологічних та інших якостей особистості учня. Він повинен бути направлений на виховання правильного відношення до загальнолюдських цінностей.Виховне навчання – це таке навчання, в процесі якого організується ціле направлене формування запланованих вчителем відносин між учнями та різними явищами навколишнього життя з якими учня стикається під час уроку. Круг цих відносин досить великий. Але ці відносини достатньо динамічні: з уроку в урок, маючи на увазі одну виховну мету, вчитель ставить різні виховні завдання. А так як становлення відносин не відбувається миттєво, на одному уроці, і для його формування потрібен час, то увага вчителя до виховної мети та її задач повинна бути незгасаючою та постійною.З якими ж моральними об’єктами вступає в взаємодію учень на уроці?
Перш за все – це «інші люди». Всі моральні якості, що відображають відношення до іншої людини, повинні ціле направлено формуватися та розвиватися вчителем на уроці незалежно від його предметної залежності. Відношення до «інших людей» проявляється через гуманність, товариство, доброту, чесність, інтегральним по відношенню до інших якостей є гуманність. Формування гуманного відношення на уроці – постійна задача вчителя.
Іншим моральним об’єктом, відношення до якого постійно проявляє учень, є він сам, його «Я». відношення самого до себе проявляється в таких якостях, як гордість та скромність, вимогливість до себе, почуття власної гідності, дисциплінованість, акуратність, добросовісність, відповідальність та чесність.
Третій об’єкт – суспільство та колектив. Відношення учня до них проявляється в таких якостях, як почуття відповідальності, працьовитість, чесність, співчуття до невдач та радість за успіх товаришів – все це проявляється у відношенні учнів до колективу, класу. Бережливе відношення до шкільних речей та підручників, максимальна працьовитість на уроці – саме в цьому учень проявляє себе як незамінна частинка суспільства.
Однією з найголовних моральних категорій –є відношення до праці. Ставлення учня до праці характеризується такими якостями: відповідальне виконання домашніх завдань, підготовка свого робочого місця, дисциплінованість та зібраність.
Ну й нарешті п’ятим об’єктом, який як моральна цінність повинен бути присутній на будь-якому уроці – це Батьківщина. Відношення до неї проявляється в добросовісності і відповідальності, в почутті гордості за її успіхи в співчутті її невдачам, в загальному відношенні до навчання та власній навчальній праці.
Дуже важливо, щоб вчитель постійно розкривав зв’язок учнів з Батьківщиною, країною в якій вони народилися, проживають і повинні зробити все для того щоб ця країна з кожним днем розквітала і тільки радувала всіх нас.
А тепер головне:
ФОРМУЛА РЕЗУЛЬТАТУ
МЕТА Х ЗМІСТ = РЕЗУЛЬТАТ
0 Х ЗМІСТ = 0
МЕТА Х 0 = 0
Думаю, пояснювати цю формулу немає необхідності.
Складові самоаналізу уроку
Оцінка загальної структури уроку. До якого типу уроку може бути віднесений даний урок? Яке місце уроку в темі, розділі курсі? Чи чітко виділені елементи уроку даного типу і чи правильно визначено дозування часу, що відводиться на кожну частину уроку?
Реалізація основної дидактичної мети уроку. Чи всі вимоги програми по даній темі (питання) отримали відображення в уроці? Наскільки активні були учні при ознайомленні з новим матеріалом (сприйняття, розуміння, пробудження пізнавального інтересу)? Чи вірно продумана методика вирішення окремих ‘блоків’ нового матеріалу? Як і що слід змінити у вивченні нового матеріалу і чому? Як здійснювалася перевірка якості знань, умінь і навичок учнів (яким було охоплення учнів і т.п.)?
Здійснення розвитку учнів у процесі навчання. Чи мало місце залучення учнів в основні розумові операції (аналіз, синтез, узагальнення, класифікація, систематизація)? Чи здійснювалися внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки? Чи були використані ресурси розвитку творчого мислення? Чи повідомлялася на уроці будь-яка інформація для загального розвитку? Чи мав місце естетичний розвиток учнів?
Виховання в процесі уроку. Чи були повністю використані виховні можливості змісту навчального матеріалу? Яка робота велася для формування світогляду? Як був забезпечений на уроці зв’язок навчання з життям? Чи були використані виховні можливості оцінки знань?
Дотримання основних принципів дидактики. Чи правильно була організована діяльність вчителя і діяльність учнів з позиції реалізації принципів навчання?
Вибір методів навчання. Чи дотримувалися загальні вимоги до вибору методів навчання (в залежності від цільової спрямованості, дидактичної мети, специфіки навчального матеріалу, предмету, віку та індивідуальних особливостей учнів і т.п.)?
Робота вчителя на уроці. Які види діяльності вчителя мали місце на уроці і в якому співвідношенні (мовна діяльність, слухання, записування, допомога учням та ін.)? Чи вдалося досягнути повного контакту з класом?
Робота учнів на уроці. Якою була активність учнів на різних етапах уроку? Якими були види діяльності учнів на уроці? Чи зверталася увага на культуру праці? Яка дисципліна була на уроці і чому?
Гігієнічні умови уроку. Чи достатня освітленість класної кімнати. Чи розсаджені учні з урахуванням їх здоров’я, зросту? Чи вдало складено розклад?
Деякі соціальні завдання. Завдання, пов’язані з рішенням педради.
Пам’ятка-алгоритм для самоаналізу уроку
Який був задум уроку й чому?
Яке місце уроку в темі, розділі, курсі? Як він пов’язаний із попередніми, на що в них опирається? Як він працює на наступні уроки, теми, розділи? Як були враховані особливості уроку, його специфіка? Як був визначений тип уроку й чому?
Які особливості учнів були враховані при підготовці до уроку й чому?
Які завдання ставилися на уроці й вирішувалися й чому?
Чому була вибрана саме така структура уроку?
Обґрунтування ходу уроку, діяльність учителя й учнів. Чому був зроблений акцент саме на даному змісті, обраний саме такий зміст методів, засобів і форм навчання? Як здійснювався диференційований підхід до учнів на уроці? Як здійснювалося управління навчальною діяльністю школярів (стимулювання, організація, контроль, оцінка, робота над помилками й чому)?
Які умови були створені для проведення уроку (навчально-матеріальні, психологічні, гігієнічні, естетичні). Як здійснювалася економія часу?
Чи були відхилення від цього плану в ході уроку, якщо так, то чому?
Чи вдалося вирішити на необхідному рівні поставлені завдання й уникнути при цьому перевантаження учнів?
Самооцінка уроку.
Які причини невдач і недоліків проведеного уроку?
Які висновки з результатів уроку необхідно зробити на майбутнє?
Самоаналіз – це вже початок підготовки вчителя до наступного уроку.
Методи навчання
Проблемно-розвивальні методи навчання
Немає коментарів:
Дописати коментар